Ми по-різному ставимося до правоохоронців. Здебільшого – упереджено. Коли в нас біда, звертаємося до них за допомогою, коли все спокійно – не помічаємо їхньої роботи. Намагаємося оминати людей у формі. Мовляв, від гріха подалі. Але чи виправдана така поведінка? Адже ми забуваємо, що людина у формі не тільки має певні привілеї, а й відповідає. Передусім, щоденно ризикуючи своїм життям, оберігає наш спокій. Звичайно, бувають винятки, і в ряди правоохоронців потрапляють особи, що особисте ставлять вище за громадське. Для них вислів „Людина людині – вовк” є головним дороговказом. Але це поодинокі явища. У цілому ж працівники міліції чесні й відповідальні люди, яких, утім, теж можна зрозуміти. Адже економічні негаразди, що постійно потрясають нашу державу, зачіпають і їх. Смішна заробітна плата, незадовільне технічне оснащення не можуть не відбитися на якості роботи правоохоронців. І все ж людина в міліцейській формі залишається і, я певен, ще довго залишатиметься зразком честі та людяності. А вже тільки від нас залежить, чи дозволимо ми правоохоронцям забутися й стати на хибний шлях, чи словом і ділом допоможемо їм бути ближчими до нас. Передусім ми маємо згадати, що в рядах міліції служать наші рідні, друзі, сусіди. Ми маємо згадати, що навіть саме слово „міліція” близьке народові. Тобто нам із вами. А правоохоронцям варто не забувати, що навіть і у формі вони завжди мають залишатися людьми, а не чинушами. І тільки тоді, спільно долаючи негаразди, спільно святкуючи радість перемог та здобутків, ми зможемо змінити думку суспільства в кращий бік. І лише тоді вислів „Людина людині – друг, товариш і брат” наповниться християнським змістом. Іншого шляху ні в правоохоронців, ні в нас немає. Вислів французького короля Людовика-Чотирнадцятого „Держава – це я!” нам аж ніяк не підходить. А от фраза „Суспільство – це ми” повинна вижити. Пересічний мешканець краю не боятиметься людини у формі тільки тоді, коли правоохоронці згадають, що міліція (лат. militia - озброєний народ) — є державною інституцією, покликаною захищати життя, здоров’я, права й свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства й країни від протиправних посягань. Повторюсь: акцент у цій фразі робиться на словах «озброєний народ».